Канівська Районна Державна Адміністрація
Канівський район, Черкаська область

Туристичні маршрути

1. Межиріцька стоянка мисливців на мамонтів - автобусний, автомобільний маршрут: Канів – Межиріч – Канів.

Стоянка Межиріч (с. Межиріч) є всесвітньо відомою пам’яткою завдяки відкриттю чотирьох жител із кісток мамонта, збудованих палеолітичними мисливцями-збирачами близько 15 тис. років тому. Поселення розташоване на мисі, між долинами річок Росі та Росава. Культурний шар залягає в лесових відкладах на глибині близько 3 м від сучасної денної поверхні.

2. Від Канівського Поросся до Київської Русі - автобусний, автомобільний маршрут: Канів – Пекарі – Канів.

Село Пекарі - виявлено два поселення трипільської культури, три - доби бронзи, кургани скіфського періоду, два поселення черняхівської культури, курганний могильник (два городища) періоду Київської Русі.

3. Канівщина – колиска козацтва - автобусний, автомобільний маршрут: Канів – Прохорівка – Келеберда – Ліпляве – Пекарі – Канів.

Гетьман реєстрового козацтва Михайло Дорошенко у 1625 р. заснував канівський реєстровий полк. До полку входили сотні: Литвинецька, Пекарівська, Костянецька, Келебердинська, Клепачівська, Леплявська, Канівська, Бубнівська (Прохорівська), Дев’ята сотня, Межиріцька, Трахтемирівська, Іржищівська, Кононоцька, Маслівська, Михайлівська, Стайківська.За часів гетьманування Богдана Хмельницького у Канівському полку відомі сотники: Стародуб – Литвинецька, Волинець – Пекарівська, Кулага – Костенецька, Богданенко – Келебердянська, Петро Рощенко – Леплявська, Юхим Рощенко – Прохорівська (Бубнівська); третя Канівська Костянецька сотня: Богдан Щербаченко – полковник у Б.Хмельницького. У травні 1649 року Б.Хмельницький послав до Криму «стражника» Келебердянської сотні Антона БутаМатвій Козаченко – сотник Шостої Ліплявської сотні Канівського полку. Найбільш впливовий полководець після Б.Хмельницького під час Берестейської битви (сповіщав білгородського воєводу Б.Рєпніна про відсутність у нього повноважень від гетьмана розбирати прикордонні справи). Розстріляний за наказом Богдана Хмельницького й похований 7 травня 1652 року.

4. Подорож на Трахтемирівський півострів - автобусний, автомобільний маршрут: Канів – Бобриця – Студенець – Бучак – Канів.

Державний історико-культурний заповідник «Трахтемирів». Площа заповідника - 590 гектарів. На його території розташовано 81 археологічна, 9 історичних і 9 природних визначних пам'яток. Серед них - стоянка епохи муст`єра (120-130 тисяч років тому), Трахтемирівське скіфське городище, залишки храмів літописного монастиря Зарубського, поселення на горі Городки, козацьке кладовище в селі Трахтемирів, визначній пам'ятці природи: Канівські дислокації, заповідні урочища, колодязь Рожена.

5. Шевченківські місця на Канівщині - автобусний, автомобільний маршрут: Канів – Бобриця - Бучак - Межиріч – Хмільна – Пекарі – Прохорівка – Келеберда – Канів.

До послуг туристів – 3 пам’ятних місця присвячених перебуванню на Канівщині Т.Г. Шевченка:

Село Межиріч – Т.Шевченко був у липні 1859 року, щоб придбати в поміщика Н. Парчевського ділянку землі між Каневом і Пекарями.

Село Прохорівка – у червні 1859 року поет гостював у родині Максимовича, що був ректором Київського університету та одночасно деканом філософського факультету та професором на кафедрі російської словесності.

Село Келеберда – на околиці села влітку 1859 року Т. Шевченко створив олівцем відомий етюд «Коло Канева».

6.Гоголівські місця на Канівщині - автобусний, автомобільний маршрут: Канів – Прохорівка – Канів.

Село Прохорівка – в середині 1830-х років М.В. Гоголь проїздом завітав до свого друга М.О. Максимовича називає 250- річну сосну неподалік своєї садиби – сосною Гоголя.

7. Букринський плацдарм - вересень 1943 - січень 1944 року - автобусний, автомобільний маршрут: Канів – Бобриця – Студенець – Бучак – Канів.

Село Бобриця - визволено 30 січня 1944 року; 2 братські могили - захоронено 1412 воїнів.

Село Бучак - визволено 15 жовтня 1943 року; братська могила – захоронено 565 воїнів; Героїв Радянського Союзу - 3: Гурін В.Т., Захарченко В.П., Урушадзе Н.О.

8. Канівщина у Другій Світовій війні:

  • Букринський плацдарм - вересень 1943 - січень 1944 року Автобусний, автомобільний маршрут: Канів – Бобриця – Студенець – Бучак – Канів.
  • Стежками партизанської слави - автомобільний, мотоциклетний, велосипедний маршрут;
  • Піші туристські походи по місцях бойових дій Другої Світової війни.

9. Канівщина у кіномистецтві - автобусний, автомобільний маршрут: Канів – Бучак – Прохорівна – Ліпляве – Степанці – Таганча – Яблунів – Пекарі – Канів.